Арт-пряжа — як саме життя.
Вона народжується з найнесподіваніших, іноді зовсім непередбачуваних фрагментів.
Усе починається з іскри — ідеї, приблизного плану, відчуття, яке важко описати. Уявляєш кольори, фактури, ритм… Але це — тільки відчуття, не креслення.
Спершу — підготовка основи, як біле полотно перед живописом. Обираєш волокна, готуєш батти, добираєш відтінки, мрієш про майбутнє полотно. А тоді — починаєш прясти. І пряжа починає вести себе сама. Кожен оберт колеса, кожен витяг волокна додає щось своє.
Події розгортаються. Випадкові моменти вплітаються в структуру. Деякі — приємні, інші змушують зупинитися, переосмислити, підлаштуватися.
Скільки б не планував — фінальний результат завжди трохи інакший. У цьому — вся суть. Тільки коли процес завершено, і нитка народжена в твоїх руках, можна озирнутись і побачити: усе мало відбутися саме так. І вийшло не просто те, що задумувалося, а щось глибше, яскравіше й більш живе.